порідіти

ПОРІДІ́ТИ, і́є, док.

1. Стати, зробитися рідким, не густим.

Ліс несподівано порідів, і Федір Якович вийшов у поле (О. Донченко);

// Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.).

Протерсь, як ліжник, порідів туман Та й розволікся (В. Мисик).

2. Стати менш численним, зменшитися кількісно.

Міномети .. були готові до бою. Як і раніше, стояли біля них обслуги, хоча й поріділи вони в останніх боях (О. Гончар);

Будівельні бригади теж поріділи: велику групу зненацька викликали до військкомату (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порідіти — поріді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порідіти — -іє, док. 1》 Стати, зробитися рідким, не густим. || Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.). 2》 Стати менш численним, зменшитися кількісно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порідіти — Обріднювати, обрідніти, пообріднювати, зібріднювати, зібрідніти, позібріднювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. порідіти — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою.. Словник синонімів української мови
  5. порідіти — ПОРІДІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати, зробитися рідким, не густим. Ліс несподівано порідів, і Федір Якович вийшов у поле (Донч., VI, 1957, 195); // Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.). Словник української мови в 11 томах