порішення

ПОРІ́ШЕННЯ, я, с., розм., зах.

Дія за знач. поріша́ти¹ 1.

Приноровлюючись до рішення управи радикальної партії в 1912, створив я адвокатську канцелярію в Снятині (Марко Черемшина);

– Я не маю права мішатись відтепер у ваші порішення (О. Кобилянська).