посватаний
ПОСВА́ТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до посва́тати 1.
2. у знач. прикм. Який посватався.
Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком, кого у піддружі.., а молодого не треба було вибирати, бо Василь, її посватаний жених, був тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко);
// у знач. ім. посва́таний, ного, ч.; посва́тана, ної, ж. Особа, що заручилася.
Після сього посватаних і посадили, звичайно, на покуть, на посад (Г. Квітка-Основ'яненко);
// посва́тано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посватаний — посва́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- посватаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посватати 1). 2》 у знач. прикм. Який посватався. || у знач. ім. посватаний, -ного, ч.; посватана, -ної, ж. Особа, що заручилася. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посватаний — ПОСВА́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посва́тати 1. 2. у знач. прикм. Який посватався. Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком, кого у піддружі.. Словник української мови в 11 томах