посвящати
ПОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ящу́, я́тиш, док.
1. кого, у що. Повідомляти кому-небудь щось таємне, не всім відоме; ознайомлювати когось з чимсь.
От, наприклад, Квіточка думає, що ти не хотіла посвящати його у свої справи і настрої, не хотіла, щоб він жалкував тебе (Леся Українка);
Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський).
2. рідко. Те саме, що присвя́чувати.
Свою працю він посвятив батькові (з газ.).
(1) Посвяща́ти / посвяти́ти в таємни́цю кого – відкривати кому-небудь таємницю; втаємничувати кого-небудь у щось.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвящати — (себе за щось): жертвувати собою для чогось [IV] Словник з творів Івана Франка
- посвящати — посвяща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- посвящати — ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док. Словник синонімів української мови
- посвящати — ПОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ящу́, я́тиш, док. 1. перех., у що. Повідомляти кому-небудь щось таємне, не всім відоме; ознайомлювати когось з чимсь. Словник української мови в 11 томах