1. Словник української мови у 20 томах

посередньо

ПОСЕРЕ́ДНЬО.

1. Присл. до посере́дній 1, 2.

Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Л. Дмитерко);

Нарікання жінок на мужів-п'яниць, – се посередньо нарікання на той поганий порядок, котрий витворює тих мужів-п'яниць (І. Франко);

Треба поставити бракові надійну перепону. Над цим мають працювати всі, від кого прямо чи посередньо залежить якість продукції (з газ.).

2. у знач. ім., невідм., розм., заст. Те саме, що Посере́дня оці́нка (див. посере́дній).

– Чому погано? – спитала мама. – По фізиці “посередньо” (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посередньо — посере́дньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. посередньо — Присл. до посередній 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посередньо — Посере́дньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посередньо — ПОСЕРЕ́ДНЬО. 1. Присл. до посере́дній 1, 2. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Дмит., Розлука, 1957, 14);. ..про розміри господарства кількість землі свідчить лише посередньо.. Словник української мови в 11 томах