посесор
ПОСЕ́СОР, а, ч., заст.
1. Власник посесійного підприємства.
Бурлаки дійшли до сахарні і почали розпитувать, хто приймає людей на роботу. Робітники показали їм на один дім, де жив посесор тих заводів (І. Нечуй-Левицький).
2. Орендар державного маєтку.
Тут [на Правобережжі України] величезна маса державних маєтків була здана орендарям-посесорам (з наук. літ.);
// Взагалі той, хто орендує землю, маєток і т. ін.; орендар.
Поробились [багатії] .. управителями, посесорами невеличких маєтків (Панас Мирний);
Маєток був панський. Але пана ніхто і в вічі не бачив. Користь із його брав посесор (В. Еллан-Блакитний);
Відмовляючи собі в усьому, працюючи як віл, посесор акуратно посилав панові гроші за оренду (з мемуарної літ.);
– Якщо в пана погано, то в посесора ще гірше (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- посесор — Посе́сор: — орендар земельної ділянки [46-1] — орендатор [46-2] — орендатор земельної ділянки [47] — тимчасовий або спадковий орендатор маєтку [44-2] Словник з творів Івана Франка
- посесор — посе́сор іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- посесор — Посе́сор. Орендар. Отак в нашім селі завели ся посесори. Вони взяли ся добре до господарки, їм і за робітника не так тяжко, як панови (Товариш, 1908, 123) // посесор, лат. - 1) властитель, посідач; 2) орендар, державець (СЧС, 341). Українська літературна мова на Буковині
- посесор — -а, ч., заст. 1》 Власник посесійного підприємства. 2》 Орендар державного маєтку. || Взагалі той, хто орендує землю, маєток і т. ін.; орендар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посесор — Винайомник, державець, див. орендар Словник чужослів Павло Штепа
- посесор — Власник Словник застарілих та маловживаних слів
- посесор — (англ. рossessor) орендар земельної ділянки. Економічний словник
- посесор — ОРЕНДА́Р (той, хто орендує що-небудь), ОРЕНДА́ТОР розм. рідко, ПОСЕ́СОР заст. Довбуш, борючись проти ненависної шляхти, урядовців і орендарів, тим самим виступав і проти національного поневолення (з журналу)... Словник синонімів української мови
- посесор — Посе́сор, -ра, -рові; -се́сори і -сорі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посесор — ПОСЕ́СОР, а, ч., заст. 1. Власник посесійного підприємства. Бурлаки дійшли до сахарні і почали розпитувать, хто приймає людей на роботу. Робітники показали їм на один дім, де жив посесор тих заводів (Н.-Лев., II, 1956, 207). 2. Орендар державного маєтку. Словник української мови в 11 томах
- посесор — Посе́сор, -ра м. Арендаторъ. Тоді було даси два рублі чиншу посесорові та одбудеш дванадцять день шарварку. ЗОЮР. І. 143. Словник української мови Грінченка