1. Словник української мови у 20 томах

посидющий

ПОСИДЮ́ЩИЙ, а, е.

Те саме, що посидю́чий.

Ремісники змушені спеціалізуватися на одній, механічній, звичайно посидющій роботі, а корпаючи [корпаючись] над нею день у день, тиждень за тижнем і рік за роком, тратять еластичність духа [духу], енергію (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидющий — посидю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посидющий — -а, -е. Те саме, що посидючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посидющий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови
  4. посидющий — ПОСИДЮ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що посидю́чий. Ремісники змушені спеціалізуватися на одній, механічній, звичайно посидющій роботі, а корпаючи [корпаючись] над нею день у день, тиждень за тижнем і рік за роком, тратять еластичність духа [духу], енергію (Фр., IV, 1950, 208). Словник української мови в 11 томах