1. Словник української мови у 20 томах

посидільниця

ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., діал.

1. Ледащиця.

– Нащо б боятись? – подумає дівчина .. і піде до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: – чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький).

2. Доглядальниця.

* Образно. І в моє вікно зирнуло [сонце] і сполошило стару, невідступну, невмолиму посидільницю журу (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидільниця — посиді́льниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. посидільниця — -і, ж., діал. 1》 Ледащиця. 2》 Доглядальниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посидільниця — ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Словник синонімів української мови
  4. посидільниця — ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., діал. 1. Ледащиця. — Нащо б боятись? — подумає дівчина.. і піде до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (Свидн., Люборацькі, 1955, 175). 2. Доглядальниця. *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. посидільниця — Посидільниця, -ці ж. Лѣнтяйка, сидящая безъ дѣла. Чого сидиш, посидільнице? Чому не стаєш до діла, неробітнице? Св. Л. 256. Словник української мови Грінченка