посилочка
ПОСИ́ЛОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до поси́лка 2.
– Ось воно те незвичайне, що мене примчало додому, – каже папа і показує мамі якусь невеличку посилочку, загорнену в полотно (Панас Мирний);
Я вчора одержав од Гомолинського Вашу милу посилочку (В. Самійленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посилочка — поси́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- посилочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посилка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посилочка — ПОСИ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до поси́лка 2. — Ось воно те незвичайне, що мене примчало додому, — каже папа і показує мамі якусь невеличку посилочку, загорнену в полотно (Мирний, IV, 1955, 339); Я вчора одержав од Гомолинського Вашу милу посилочку (Сам., II, 1958, 452). Словник української мови в 11 томах