посиніння

ПОСИНІ́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. поси́ні́ти.

Мабуть, і головним інженером став оцей позбавлений будь-яких здібностей, крім вміння кричати до хрипоти, до кашлю, до посиніння шиї, чоловічок тільки завдяки тому, що зміг колись дати “справну цифру” (П. Загребельний);

Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи “гусячої шкіри” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посиніння — посині́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. посиніння — -я, с. Дія і стан за знач. посиніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посиніння — ПОСИНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поси́ні́ти. Мабуть, і головним інженером став оцей позбавлений будь-яких здібностей, крім вміння кричати до хрипоти, до кашлю, до посиніння шиї, чоловічок тільки завдяки тому... Словник української мови в 11 томах