1. Словник української мови у 20 томах

посклити

ПОСКЛИ́ТИ і ПОШКЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.

1. Вставити шибки (у вікна, рами тощо).

– Посклити вікна треба б. – То посклім! (І. Вирган);

У райкомі на Подолі Вікна не пошклять... (з думи).

2. перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід).

Не одна б козача душа попрощалася з білим тілом, коли б не пошклила валів ожеледиця (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посклити — поскли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посклити — і пошклити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Вставити шибки (у вікна, рами тощо). 2》 перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посклити — Поскли́ти, -склю́, -скли́ш; поскле́ний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посклити — ПОСКЛИ́ТИ і ПОШКЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Вставити шибки (у вікна, рами тощо). — Посклити вікна треба б. — То посклім! (Вирган, В розп. літа, 1959, 217); У райкомі на Подолі Вікна не пошклять… (Дума про О. Нечая, 1938, 18). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  5. посклити — Посклити, -клю, -лиш гл. Вставить стекла (во множествѣ). Словник української мови Грінченка