поскубаний
ПОСКУ́БАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поску́ба́ти.
Мені шкода побитого і поскубаного зяблика (О. Копиленко);
// поску́бано, безос. пред.
2. у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін.
Вони сиділи з нею на лавочці у поскубаному міському саду (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поскубаний — поску́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поскубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубати, поскубати. 2》 у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поскубаний — ПОСКУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поскуба́ти, поску́бати. Мені шкода побитого і поскубаного зяблика (Коп., Як вони.., 1948, 86). 2. у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін. Вони сиділи з нею на лавочці у поскубаному міському саду (Рибак, Час.., 1960, 714). Словник української мови в 11 томах