1. Словник української мови у 20 томах

послаблення

ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися.

Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (з навч. літ.);

Вітер має періодичний характер. Добові зміни його біля землі відзначаються посиленням серед дня і послабленням увечері (з наук.-попул. літ.);

Один із найяскравіших проявів старіння організму – різке зниження його м'язової працездатності, послаблення і сповільнення м'язових одиниць (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послаблення — посла́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. послаблення — [послаблеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. послаблення — -я, с. Дія і стан за знач. послабити і послабитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. послаблення — ПОСЛА́БЛЕННЯ (зменшення сили вияву чогось, впливу, напруженості тощо), РОЗРЯ́ДКА, ПОЛЕ́ГКІСТЬ (в обтяженні якимись повинностями). Останнім часом спостерігається послаблення дисципліни на пристанях. Вештаються зайві сторонні люди (А. Словник синонімів української мови
  5. послаблення — ПОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися. Цар підтримував усі заходи Никона щодо зміцнення церкви, але не хотів послаблення своєї влади (Іст. СРСР, І, 1956, 179); Вітер має періодичний характер. Словник української мови в 11 томах