послизнути
ПОСЛИ́ЗНУТИ і ПОСЛИ́ЗТИ, зне, док., розм.
1. Покритися слизом, стати слизьким; ослизнути.
Уже м'ясо послизло (Сл. Б. Грінченка).
2. перен., фам. Зникнути, пропасти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Сл. Б. Грінченка).
◇ (1) Бода́й (неха́й) вони́ [всі] посли́знуть (пропаду́ть)! <�Бода́й (щоб) вони́ (ви) [всі] посли́зли (пропа́ли)!> – уживається як прокляття з побажаннями зникнення, загибелі кого-, чого-небудь.
Баглаї – ці воріженьки хижі, Так послизнуть нехай і вони! (П. Грабовський);
– Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали! (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послизнути — посли́знути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- послизнути — див. зникати Словник синонімів Вусика
- послизнути — і послизти, -зне, док., розм. 1》 Покритися слизом, стати слизьким; ослизнути. 2》 перен., фам. Зникнути, пропасти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- послизнути — ПОСЛИ́ЗНУТИ і ПОСЛИ́ЗТИ, зне, док., розм. 1. Покритися слизом, стати слизьким; ослизнути. Уже м’ясо послизло (Сл. Гр.). 2. перен., фам. Зникнути, пропасти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Сл. Словник української мови в 11 томах