послухатор
ПОСЛУХА́ТОР, а, ч., заст., рідко.
Послу́ха́ч.
Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послухатор — Послухатор, -ра м. = послухач. Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів. Драг. 373. Словник української мови Грінченка