послухняність
ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко.
Властивість за знач. послухня́ний.
– Наградив тебе Бог жінкою доброю, з лагідною послухняністю, хазяйкою невсипущою, – хвали за се Бога і лягаючи, і встаючи (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послухняність — послухня́ність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- послухняність — -ності, ж., рідко. Властивість за знач. послухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послухняність — ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. послухня́ний. Словник української мови в 11 томах