послухняність

ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко.

Властивість за знач. послухня́ний.

– Наградив тебе Бог жінкою доброю, з лагідною послухняністю, хазяйкою невсипущою, – хвали за се Бога і лягаючи, і встаючи (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послухняність — послухня́ність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. послухняність — -ності, ж., рідко. Властивість за знач. послухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послухняність — ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. послухня́ний. Словник української мови в 11 томах