посмерковий
ПОСМЕРКОВИ́Й, а́, е́, поет.
Який відбувається після заходу сонця, після смерку.
А там у Польщу йшли сузір'їв каравани... Ах, скільки їх горять у посмерковій млі! (М. Зеров);
Оповитий у чар посмеркових годин, Прислухаюсь, як шепчуться доли і гори (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me