1. Словник української мови у 20 томах

посмутити

ПОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що.

Ви́кликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх або багатьох).

Лиха дружина посмутить всю родину (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмутити — посмути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посмутити — -учу, -утиш, док., перех. Викликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмутити — ПОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. Ви́кликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх або багатьох). Лиха дружина посмутить всю родину (Чуб., V, 1874, 395). Словник української мови в 11 томах
  4. посмутити — Посмути́ти, -чу́, -ти́ш гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755. Словник української мови Грінченка