1. Словник української мови у 20 томах

поснідання

ПОСНІДА́ННЯ, я, с., розм.

Пора сніданку.

І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поснідання — Посніда́ння, -ня с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка