посовіститися

ПОСОВІСТИ́ТИСЯ, іщуся, істишся, док., розм.

Відчути сором за свої вчинки, поведінку; посоромитися.

Усе харцизяки поздирали, як узяли [Сомка] до в'язення; тілько вишиваної сріблом да золотом сорочки посовістилися ізнімати (П. Куліш);

[Кость:] .. Проклята баба, не посовістилась вийти здрюком (С. Васильченко);

Марійка ще хотіла щось сказати про сіль, щоб хоч у кишені набрав, але посовістилась (М. Стельмах).