посолонцювати
ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., що, гідр.
Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці.
Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Ю. Яновський).
ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, док., розм.
З'їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним.
Хоч посолонцювати оселедцем (Номис);
Поцілувались [куми], випили усмак та огірками посолонцювали (Грицько Григоренко);
У клуночку був хліб і риба. Наготувала мабуть мати синкові посолонцювати (О. Донченко);
Піде, зніме [Коршак] кілька рибин-в'ялиць, що під хатою висять на жилці нанизані, принесе: – Бери, Андроне, посолонцюєм. (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посолонцювати — посолонцюва́ти 1 дієслово доконаного виду перетворювати ґрунт на солонці посолонцюва́ти 2 дієслово доконаного виду з'їсти солоне розм. Орфографічний словник української мови
- посолонцювати — I -юю, -юєш, док., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці. II -юю, -юєш, док., розм. З'їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посолонцювати — ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці. Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Ю. Янов., Мир, 1956, 40). Словник української мови в 11 томах
- посолонцювати — Посолонцюва́ти, -цюю, -єш гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. Словник української мови Грінченка