посортувати
ПОСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Розподілити, розкласти за сортами, поділити на групи за певними ознаками все або багато чого-небудь.
І Корній доказав, що він не гірший. Зібрав, що мав, – яблук, слив, посортував і знайшов купця (У. Самчук);
– Що це? – спитав я. – Мушу посортувати [папери], а того є в мене в бюро ще стільки, що заповнив би більше, як два мої столи. Але я знав, що щось буде, – додав, і його очі блиснули дивним блиском, наче усміхом (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посортувати — посортува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посортувати — -ую, -уєш, док., перех. Розподілити, розкласти за сортами, переділити на групи за певними ознаками все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Словник синонімів української мови
- посортувати — ПОСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розподілити, розкласти за сортами, поділити на групи за певними ознаками все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- посортувати — Посортува́ти, -ту́ю, -єш гл. Разсортировать. Словник української мови Грінченка