1. Словник української мови у 20 томах

поспихати

ПОСПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Зіпхнути з чого-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох.

Вони [тухольці] живо дрюками поспихали тих нещасних [монголів] у воду (І. Франко);

Їй хотілось поспихати з човна небожів і позакидувати їх кудись в очерет (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспихати — поспиха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поспихати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зіпхнути з чого-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспихати — ПОСПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Зіпхнути з чого-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Вони [тухольці] живо дрюками поспихали тих нещасних [монголів] у воду (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. поспихати — Поспихати, -ха́ю, -єш гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка