1. Словник української мови у 20 томах

посплутуваний

ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до посплу́тувати.

Від вітру верхи на деревах посплутувані;

// посплу́тувано, безос. пред.

2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним.

Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу. Зрідка тільки розривалося вгорі посплутуване гілля (Б. Грінченко);

// посплу́тувано, безос. пред.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посплутуваний — посплу́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посплутуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посплутувати. 2》 у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посплутуваний — ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посплу́тувати. 2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним. Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу. Зрідка тільки розривалося вгорі посплутуване гілля (Гр., II, 1963, 292). Словник української мови в 11 томах