постановник
ПОСТАНО́ВНИК, а, ч., театр.
Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер.
Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум, душевні багатства і повноцінність сприймання (О. Довженко);
Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постановник — постано́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- постановник — (п'єси) режисер. Словник синонімів Караванського
- постановник — -а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постановник — (театр.) виставник Словник чужослів Павло Штепа
- постановник — РЕЖИСЕ́Р (художній керівник спектаклю, кінофільму, радіопередачі тощо), ПОСТАНО́ВНИК, ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст. (у цирку). Часто-густо наші режисери дуже мало уваги приділяють мові актора (А. Бучма); Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку (О. Гончар). Словник синонімів української мови
- постановник — ПОСТАНО́ВНИК, а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер. Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум... Словник української мови в 11 томах