1. Словник української мови у 20 томах

постерегти

ПОСТЕРЕГТИ́¹, ежу́, еже́ш, док.

Стерегти якийсь час.

– А пасіку на кого кинемо, Свириде? Роя дожидаю, повинен рій сьогодні бути .. – Хочете, я постережу роя? (Панас Мирний);

– Іди, йди, Павлушо, дообідуй. Мама нікуди не втече. Я вже постережу (А. Головко);

Дядя Михайло промовив до мене ласкаво: – Сашко, піди постережи, щоб нас ніхто тут не застукав і не підслухав (Л. Смілянський).

ПОСТЕРЕГТИ́² див. постеріга́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постерегти — постерегти́ 1 дієслово доконаного виду стерегти якийсь час постерегти́ 2 дієслово доконаного виду спостерегти, помітити Орфографічний словник української мови
  2. постерегти — фр. збагнути. Словник синонімів Караванського
  3. постерегти — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  4. постерегти — [постеиреигти] -реижу, -реижеш, -реижеимо, -реижеите; мин. -р'іг, -реигла; нак. -реижи, -реиж'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. постерегти — I -ежу, -ежеш, док. Стерегти якийсь час. II див. постерігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. постерегти — поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т. ін.) лопа́тки́ в горо́сі. Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Ага, побачила лопатки в горосі (Укр.. присл..); Слава рознеслася по всьому повіту .. Фразеологічний словник української мови
  7. постерегти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  8. постерегти — ПОСТЕРЕГТИ́¹, ежу́, еже́ш, док. Стерегти якийсь час. — А пасіку на кого кинемо, Свириде? Роя дожидаю, повинен рій сьогодні бути.. — Хочете, я постережу роя? (Мирний, І, 1954, 280); — Іди, йди, Павлушо, дообідуй. Мама нікуди не втече. Словник української мови в 11 томах
  9. постерегти — Постерегти́, -ся см. постерігати, -ся. Словник української мови Грінченка