посторожити
ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш і ПОСТОРОЖУВА́ТИ, жу́ю, жу́єш, док., кого, що.
Сторожити якийсь час.
– Ну, лягай, Огоньков. Лягай. А ти, дівчино, іди спати. Я біля нього посторожую (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посторожити — посторожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посторожити — -жу, -жиш, док., перех. Сторожити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посторожити — ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. Сторожити якийсь час. Словник української мови в 11 томах
- посторожити — Посторожити, -жу, -жи́ш гл. Постеречь. Словник української мови Грінченка