1. Словник української мови у 20 томах

пострахати

ПОСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, розм.

Налякати карою за які-небудь дії, вчинки, щоб не допустити повторення їх; настрахати, пристрашити.

Ну бігать [Андрійко], гомоніть, гайнувати .. Де то вже, хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було і покрикнеш на його... (Марко Вовчок);

– Пострашити можна, щоби на другий раз не лакомився на чужу працю, але забити, то ні (І. Франко);

– Я вже потай од Федора коли-не-коли і паском пострахаю [сина] (А. Головко);

* Образно. Пострахала [хмарина] громом-зливою (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пострахати — постраха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пострахати — -аю, -аєш і пострашити, -шу, -шиш, док., перех., розм. Налякати карою за які-небудь дії, вчинки, щоб не допустити повторення їх; настрахати, пристрашити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пострахати — ПОСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., розм. Налякати карою за які-небудь дії, вчинки, щоб не допустити повторення їх; настрахати, пристрашити. Ну бігать [Андрійко], гомоніть, гайнувати.. Словник української мови в 11 томах
  4. пострахати — Постраха́ти, -ха́ю, -єш гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. ІІ. 10. Словник української мови Грінченка