постреляний
ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал.
Дієпр. пас. до постреля́ти 1, 2.
– Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (П. Чубинський);
* Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Леся Українка);
// у знач. прикм.
Старости та хлопи .. несли на дрючках постреляні серни та дикі кабани. Безліч набитої дичини здивувала панів (І. Нечуй-Левицький);
// постре́ляно, безос. пред.
– Не плач, мати, не журися, Не дуже його порубано, не дуже його постреляно (П. Чубинський);
Чоловіка мого постреляно, він ледве живий (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постреляний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до постреляти 1), 2). || у знач. прикм. || постреляно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постреляний — ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до постреля́ти 1, 2. — Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (Чуб., V, 1874, 876); *Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах