1. Словник української мови у 20 томах

постругати

ПОСТРУГА́ТИ, постружу́, постру́жеш і поструга́ю, поструга́єш, док., що.

1. Стругаючи, вирівняти, зробити гладенькою поверхню чого-небудь.

– Дай ще я постружу весло. – Матвій віддав старому ніж і весло, той зручніше вмостився на ослоні, і незабаром стружки полетіли і по зборні, і по буцегарні... (М. Стельмах);

// Стругаючи, надати певної форми; вистругати, вирізати з дерева що-небудь, багато чогось.

2. розм. Вирівняти, очистити і т. ін. якусь площу, ділянку тощо, підготувавши її для чого-небудь.

– Усе ти з книжками, Давиде! – і мов задумалась. А потім діловито: от що – вона думає отут мазати, чи не заважатиме? Власне, не мазати зараз, а тільки поструже (А. Головко).

3. Стругати якийсь час.

Нахилив [Кулик] голову і, щось наспівуючи, старанно скребе ножем цурпалок. Поструже, уважно огляне з усіх боків. Здається, ніщо інше не цікавить його (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постругати — поструга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постругати — постружу, постружеш і постругаю, постругаєш, док., перех. 1》 Стругаючи, вирівняти, зробити гладенькою поверхню чого-небудь. || Стругаючи, надати певної форми; вистругати, вирізати з дерева що-небудь, багато чогось. 2》 розм. Вирівняти, очистити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постругати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)... Словник синонімів української мови
  4. постругати — ПОСТРУГА́ТИ, постружу́, постру́жеш і поструга́ю, поструга́єш, док., перех. 1. Стругаючи, вирівняти, зробити гладенькою поверхню чого-небудь. — Дай ще я постружу весло. Словник української мови в 11 томах
  5. постругати — Поструга́ти, -гаю, -єш и постружу, -жиш гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193. Словник української мови Грінченка