постінь

ПО́СТІНЬ, присл.

Через стіну; суміжно.

Комірчина .. стояла постінь із жіночою спальнею, а перегородка між ними була досить тоненька (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Рядом з ними [Радюком та Галею] зайняли номер старі батьки, а постінь з ними оселилась Лекерія Петрівна (І. Нечуй-Левицький).