посудок
ПОСУ́ДОК, дку, ч., збірн., заст.
Посуд.
Украла дещо з посудку (Сл. Б. Грінченка);
Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посудок — посу́док іменник чоловічого роду посуд збірн., арх. Орфографічний словник української мови
- посудок — -дку, ч., збірн., діал. Посуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посудок — ПОСУ́ДОК, дку, ч., збірн., діал. Посуд. Украла дещо з посудку (Сл. Гр.); Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дн. Чайка, Тв., 1960, 200). Словник української мови в 11 томах
- посудок — Посу́док, -дку м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка