1. Словник української мови у 20 томах

посупитися

ПОСУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. посу́пляться; док.

1. Надати своєму обличчю похмурого, незадоволеного або сумного виразу.

То аж посупиться Денис, та аж з серцем скаже: – Чого ти за другим приглядаєшся? (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Схилити голову; похнюпитися.

Удівонька молода, червона, як ягода, да ще й така, як ти, – червоний та гурочковий очіпок носить, щоб далеко манячив, а ти поникла, як в'яла трава, ходиш, посупившись, наче віку дожила і все дороге втратила (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посупитися — посу́питися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посупитися — -плюся, -пишся; мн. посупляться; док. 1》 Надати своєму обличчю похмурого, невдоволеного або сумного виразу. 2》 Схилити голову; похнюпитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посупитися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  4. посупитися — ПОСУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. посу́пляться; док. 1. Надати своєму обличчю похмурого, незадоволеного або сумного виразу. То аж посупиться Денис, та аж з серцем скаже: — Чого ти за другим приглядаєшся? (Кв.-Осн., II, 1956, 405). Словник української мови в 11 томах
  5. посупитися — Посупитися, -плюся, -пишся гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289. Словник української мови Грінченка