посушити
ПОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., що.
1. Док. до суши́ти.
Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (з народної пісні).
2. Зробити сухим, висушити все або багато чого-небудь.
Ой пішов дід по гриби, Баба по опеньки, Дід свої посушив, Бабини [бабині] сиренькі (П. Чубинський);
– Така нудьга мене бере, що, здається, якби я зозулею летіла, то ліси б посушила своєю нудьгою (І. Нечуй-Левицький).
3. Сушити якийсь час.
◇ (1) Посуши́ти [собі́] го́лову – те саме, що Суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок діал. мі́зки) (тривалий час або дуже інтенсивно) (див. суши́ти).
– А що вже тій бідній матусі моїй було горя. Все ж з нами та й з нами. Посушила собі голову – і нагодувати ж треба, й доглянути (Ю. Збанацький);
Довженко запевняв, що документалістам треба .. добре посушити голову над тим, як зобразити людину в “її найкращих і найдостойніших якостях” (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- посушити — посуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посушити — -сушу, -сушиш, док., перех. 1》 Док. до сушити. 2》 Зробити сухим, висушити все чи багато чого-небудь. 3》 Сушити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посушити — СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м'ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу)... Словник синонімів української мови
- посушити — ПОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех. 1. Док. до суши́ти. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (Нар. лірика, 1956, 291). 2. Зробити сухим, висушити все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- посушити — Посуши́ти, -шу́, -шиш гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі. Чуб. V. 1129. Словник української мови Грінченка