посі

ПО́СІ, присл., заст.

До цого місця.

А вони [первосвященики і книжники] намагались, говорячи: “Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі” (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посі — присл., діал. До цього місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посі — Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі. Єв. Л. XXIII. 5. Словник української мови Грінченка