посів
ПОСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. посі́яти;
// Висівання, сівба.
Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно – те на посів, те на поживу (Панас Мирний);
– А хто одмінив перехресний посів пшениці? (В. Кучер);
Дослідження нашої станції показали, що великим джерелом одержання додаткового зерна може бути підсів люпину до жита і змішаний посів з вівсом (з наук. літ.).
2. Посіяне зерно, насіння.
Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна нитка вівсів (М. Коцюбинський);
* Образно. В очах у нього лежало щось скрите і запечатане. Щось він приніс в собі, якийсь посів, що давав проріст десь у глибині (М. Коцюбинський);
// рідко. Сходи.
Одразу виросли в одну ніч зелені посіви на нивах (І. Нечуй-Левицький);
Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (О. Гончар).
3. Ділянка землі, засіяна яким-небудь зерном, насінням.
Важкувато було батькові самому косити, бо посіву було завжди десятин сім-вісім (А. Головко);
Надходив кінець літа. На широких .. ланах чорніли масиви озимих посівів (Іван Ле).
4. спец. Уміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження.
Посів на дизентерійні палички.
(1) Післяжни́вні посі́ви – висівання сільськогосподарських рослин влітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону; Пло́ща посі́ву; Посівна́ пло́ща див. пло́ща;
(2) Ущі́льнені посі́ви – вирощування на тій самій ділянці землі протягом усього безморозного періоду року двох або більше сільськогосподарських культур.
При ущільнених посівах одночасно вирощують на одній і тій же площі декілька культур різних видів (з наук.-попул. літ.).
△ Гніздови́й спо́сіб посі́ву див. спо́сіб;
(3) Рядко́ви́й посі́в – сівба в рядок, рядками.
Посіви в розсадниках бувають рядкові, стрічкові й суцільні (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- посів — посі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- посів — -у, ч. 1》 Дія за знач. посіяти. || Висівання, сівба. Післяжнивні посіви — висівання сільськогосподарських рослин улітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посів — хохл. (пасев) сівба сівба, див. всходи Словник чужослів Павло Штепа
- посів — I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин). Словник синонімів української мови
- посів — ПОСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. посі́яти; // Висівання, сівба. Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно — те на посів, те на поживу (Мирний, II, 1954, 109); — А хто одмінив перехресний посів пшениці?... Словник української мови в 11 томах
- посів — Посів, -ву м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40. Словник української мови Грінченка