1. Словник української мови у 20 томах

посівати

ПОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів з Новим роком.

Сіє, посіває.., стиха промовляє: “Роди, Боже, пшеницю як лаву” (Сл. Б. Грінченка).

2. що, перен., рідко. Сіяти, поширювати серед людей.

[Диякон:] Ти стережись так кидати словами, зневір'я і нещирість посівати в громаді нашій братній (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посівати — посіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посівати — див. сіяти Словник синонімів Вусика
  3. посівати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех., етн., заст. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів із Новим роком. 2》 перех., перен., рідко. Сіяти, поширювати серед людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посівати — ПОСИПА́ТИ етн. (за давнім народним звичаєм — розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів з Новим роком або Різдвом), ПОСІВА́ТИ, ЗАСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ. — Морозе, Морозеночку, — замолився він тихо. — Пусти мене до хрещеного батька. Словник синонімів української мови
  5. посівати — ПОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех., етн., заст. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів з Новим роком. Сіє, посіває.., стиха промовляє: «Роди, боже, пшеницю як лаву» (Сл. Гр.). 2. перех., перен., рідко. Сіяти, поширювати серед людей. Словник української мови в 11 томах
  6. посівати — Посіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. О. 1861. XI. Св. 65. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву». АД. І. 80. Словник української мови Грінченка