посідище
ПОСІДИ́ЩЕ, а, с., зах.
Те саме, що сади́ба 1.
Князі понасаджували здовж дуклянської дороги своїх бояр, понадаровували їм із громадських земель просторі ґрунти й посідища (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посідище — Посі́дище: — володіння, маєток, господарство [16] — садиба [VI] Словник з творів Івана Франка