потаскуха
ПОТАСКУ́ХА, и, ж., вульг.
Розпусна жінка; розпусниця.
[Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потаскуха — потаску́ха іменник жіночого роду, істота вульг. Орфографічний словник української мови
- потаскуха — див. повія Словник синонімів Вусика
- потаскуха — -и, ж., вульг. Розпусна жінка; розпусниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потаскуха — див. розпутниця, проститутка хохл. (потаскуха) шлюха, шльондра Словник чужослів Павло Штепа
- потаскуха — РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови
- потаскуха — ПОТАСКУ́ХА, и, ж., вульг. Розпусна жінка; розпусниця. [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (Стар., Драм. тв., 1941, 92). Словник української мови в 11 томах