1. Словник української мови у 20 томах

потахати

ПОТАХА́ТИ, а́є, недок., ПОТА́ХНУТИ, не, док., діал.

Зменшуватися.

В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Сл. Б. Грінченка);

// Стухати (про пухлину).

Проспавшися, почув [чоловік], що біль в нозі зменшився і пухлина потахає (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потахати — Потаха́ти: — спадати (про спеку) [25] Словник з творів Івана Франка
  2. потахати — потаха́ти дієслово доконаного виду зменшуватися діал. Орфографічний словник української мови
  3. потахати — -ає, недок., потахнути, -не, док., діал. Зменшуватися. || Стухати (про пухлину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потахати — ПОТАХА́ТИ, а́є, недок., ПОТА́ХНУТИ, не, док., діал. Зменшуватися. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Сл. Гр.); // Стухати (про пухлину). Проспавшися, почув [чоловік], що біль в нозі зменшився і пухлина потахає (Фр., XI, 1952, 342). Словник української мови в 11 томах