1. Словник української мови у 20 томах

потаємно

ПОТАЄ́МНО, рідше ПОТАЄ́МНЕ.

Присл. до потає́мний 1, 2.

Одного дня по сніданню, взявши шматок хліба з маслом у кишеню, я вибралася потаємно з дому і пішла (І. Франко);

Так вони й жили – потаємно ненавидячи один одного, але розуміючи, що мусять миритися, бо один без другого в тому ділі, яке їм доручено, вони ніщо (Ю. Збанацький);

Вона потаємне від мене все переносила до сусідки (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потаємно — потає́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. потаємно — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. потаємно — рідше потаємне. Присл. до потаємний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потаємно — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. потаємно — Потає́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. потаємно — ПОТАЄ́МНО, рідше ПОТАЄ́МНЕ. Присл. до потає́мний 1, 2. Одного дня по сніданню, взявши шматок хліба з маслом у кишеню, я вибралася потаємно з дому і пішла (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. потаємно — Потаємно нар. = потаємне. Рк. Левиц. Потаїмно знов прийшла до Гиліни. Гн. І. 143. Словник української мови Грінченка