потермосити

ПОТЕРМО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що, ким, чим і без дод., розм.

Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти.

Вона обома руками потермосила мене за плечі (І. Франко);

Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам'ятається (Л. Мартович);

Схватив [Матвій] Василеву скриньку, потермосив і щосили гепнув нею об землю (Мирослав Ірчан);

// Посмикати, поскубти (волосся, бороду).

Титан допив бульбасту воду, поставив склянку на стіл і потермосив свою русяву борідку (Олесь Досвітній).