потлумити
ПОТЛУМИ́ТИ, млю́, миш, кого, що, розм.
Док. до тлуми́ти.
* Образно. Що ж до інакшого міг той жахливий удар спричинити, Як не зірвати і вкрай потлумити усю життєздатність (М. Зеров);
Кури потлумили грядки;
Не уважай [зважай] миленький, Хоч той жаль тяжкенький, Потлумить то Бог вороги [ворогів] (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потлумити — -млю, -миш, док., перех. 1》 Потамувати, задавити. 2》 Побити, відлупцювати. 3》 Знищити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потлумити — Потлуми́ти, -млю, -миш гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить. Словник української мови Грінченка