потовщати
ПОТО́ВЩАТИ, аю, аєш.
Док. до то́вщати.
Помічає [Сафрон], що в начальства по скронях від горілки потовщали жили (М. Стельмах);
Здається, я не потовщав, але зміцнився, ходжу краще (М. Коцюбинський);
Як спорожнів, спустів я нині (Хоч і потовщав)! Як живу Одноманітно! (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потовщати — пото́вщати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потовщати — -аю, -аєш. Док. до товщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потовщати — ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ) (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати (пото́вщати), погрубі́шати (погру́бшати). Словник синонімів української мови
- потовщати — Пото́вщати, -щаю, -щаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потовщати — ПОТО́ВЩАТИ, аю, аєш. Док. до то́вщати. Помічає [Сафрон], що в начальства по скронях від горілки потовщали жили (Стельмах, II, 1962, 218); Здається, я не потовщав, але зміцнився, ходжу краще (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- потовщати — Пото́вщати, -щаю, -єш гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54. Словник української мови Грінченка