потойбіч
ПОТО́ЙБІЧ, присл., розм.
На тому боці, на протилежному боці.
О ні, потойбіч не всвітає [світає]. Лиш відгук іноді... неясний... долітає – а-е... а-е... (П. Тичина);
Тієї ж ночі, коли місяць почервонів і став схилятись до лісів потойбіч, .. з Будутина виїхав вершник (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потойбіч — пото́йбіч прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- потойбіч — присл., розм. На тому боці, на протилежному боці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потойбіч — ПОТО́ЙБІЧ, присл., розм. На тому боці, на протилежному боці. О ні, потойбіч не всвітає [світає]. Лиш відгук іноді… неясний… долітає — а-е… а-е… (Тич., І, 1946, 170); Тієї ж ночі, коли місяць почервонів і став схилятись до лісів потойбіч, .. з Будутина виїхав вершник (Скл., Святослав, 1959, 269). Словник української мови в 11 томах