1. Словник української мови у 20 томах

потомствений

ПОТО́МСТВЕНИЙ, а, е.

1. заст. Родовий, спадковий.

Гетьман Брюховецький дістав звання боярина.., а в особисте потомствене володіння за ним була закріплена Шептаківська волость з містами і селами (з наук. літ.);

Кухня була завалена сітками, ятерами, саками – все потомствене риболовецьке майно знесено сюди з горища (В. Земляк).

2. Який за народженням належить до певного стану або до родини, ряд поколінь якої займається певним ремеслом, походить з якоїсь місцевості тощо.

Роман довго дивився, не одриваючи очей, в лице забитого .. зазвучали в пам'яті його слова: “Бо хто ти такий?! Потомствений ливарник, свідомий робітник...” (А. Головко);

Русу голову носив [Грицько] гордовито, високо. Але що там! Так ходять у своїх горах Карпатах майже всі потомствені верховинці (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомствений — пото́мствений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. потомствений — Спадковий, родовий, з діда-прадіда Словник чужослів Павло Штепа
  3. потомствений — ПОТО́МСТВЕНИЙ, а, е. 1. заст. Родовий, спадковий. Гетьман Брюховецький дістав звання боярина.., а в особисте потомствене володіння за ним була закріплена Шептаківська волость з містами і селами (Іст. Словник української мови в 11 томах