потоптатися

ПОТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, док.

Топтатися якийсь час.

– Немає заводу, Варочко. Відплив на Кавказ, – каже Артем і, потоптавшись на місці, додає: – І всі родини робітників відпливли (В. Кучер);

Потоптавшись тут і там безпорадно, Савко з Марією побігли до потоку (П. Козланюк);

* Образно. Краю мій! .. Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків, багато розлилося сліз та горя (Панас Мирний);

// розм. Потанцювати якийсь час.

Вона трохи потопталась в “вальці” [вальсі] (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me