1. Словник української мови у 20 томах

поторгати

ПОТО́РГАТИ, аю, аєш, док., розм.

Торгнути кілька разів; торгати якийсь час.

[Риндичка:] Я мерщій прожогом до віконечка, аж щось чимчикує через мій рів, .. підійшло до дверей, поторгало і стиха промовило: “Відчиніть!..” (М. Кропивницький);

Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, – ні духу не чути (А. Свидницький);

Марина .. поторгала рукою торочки скатертини на столі (Ю. Смолич);

Клацнув раз і вдруге замок. Для певності Маслов ще й за ручку дверей поторгав – не відчиняються (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поторгати — пото́ргати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поторгати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Торгнути кілька разів; торгати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поторгати — ПОТО́РГАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Торгнути кілька разів; торгати якийсь час. [Риндичка:] Я мерщій прожогом до віконечка, аж щось чимчикує через мій рів,.. підійшло до дверей, поторгало і стиха промовило: «Відчиніть!..» (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  4. поторгати — Поторга́ти, -га́ю, -єш гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Св. Л. 79. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли. Гол. І. 243. Словник української мови Грінченка