потрата
ПОТРА́ТА, и, ж., заст.
Утрата; витрата.
Мучиться, що чоловік зовсім дурний, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді все округ горе та потрата (з казки);
По закону однаковісінько за потрату церковної суми і казенної (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me