потрошити
ПОТРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого, що.
1. Зробивши розріз, виймати нутрощі.
Оселедці вимочують у холодній воді, потрошать, відрізують голови, хвости і плавники (з наук.-попул. літ.);
Коли йому давали потрошити недобитого звіра, він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа (Григорій Тютюнник);
// розм. Робити розтин; анатомувати.
Він після побоїв на вечорницях .. вмер, та й суд виїжджав, і німець його потрошив (Г. Квітка-Основ'яненко);
// перен., розм. Убивати, різати.
Велів [Еней] всіх сікти та рубать. Пішли Латинців потрошити (І. Котляревський);
Узимку в кучугурах снігу вовки поїдали задавлених овець і собак, лисиці потрошили курей (П. Панч).
2. перен., розм. Витягати що-небудь звідкись, випорожнювати щось, забирати в кого-небудь (майно, гроші і т. ін.).
Татари ганяли по табору, як хорти за зайцями, хапали людей, хапали коней, здирали сідла, потрошили вози (П. Панч);
// Спустошувати, розоряти що-небудь.
Перестрибували [свині] через тини й люто потрошили чужі городи (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- потрошити — (очищати від нутрощів убиту тварину, птицю) патрати, розм. тельбушити. Словник синонімів Полюги
- потрошити — потроши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- потрошити — див. бити; рвати; різати Словник синонімів Вусика
- потрошити — -шу, -шиш, недок., перех. 1》 Виймати нутрощі з убитої тварини. || розм. Робити розтин; анатомувати. || перен., розм. Убивати, різати. 2》 перен., розм. Витягати що-небудь звідкись, випорожнювати щось, забирати в кого-небудь (майно, гроші і т. ін.). || Спустошувати, розоряти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрошити — Тельбушити, вительбушувати, вительбушити, повительбушувати, потельбушувати, потельбушити, стельбушувати, стельбушити, постельбушувати, патрати, випатрувати, випатрати, повипатрувати, напатрувати, напатрати, понапатрувати, спатрувати, спатрати, поспатрувати Словник чужослів Павло Штепа
- потрошити — ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИ рідше, ТЕЛЬБУШИ́ТИ розм., РОЗЧИНЯ́ТИ розм. — Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти. Словник синонімів української мови
- потрошити — ПОТРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. 1. Виймати нутрощі з убитої тварини. Оселедці вимочують у холодній воді, потрошать, відрізують голови, хвости і плавники (Укр. Словник української мови в 11 томах